– Пощастило хлопцям, їх на уроці з захисту України будуть навчати стріляти, а ми будемо вивчати медицину, – скаржиться донька-десятикласниця.

Нова українська школа змінила стандарти початкової ланки, а 16 січня виповнився рік, як набув чинності новий Закон України «Про повну загальну середню освіту» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text). Чи цей закон спричинить зміни у гендерних правах та можливостях учнів та учениць? Фактично ж у навчальних закладах Чернігова та Чернігівського району досі є «дівчачі» й «хлоп’ячі» предмети, приміщення розфарбовують у енергетично сильні й пастельні кольори, а навчальні посібники не містять фемінітивів і зображають «традиційні» ролі чоловіків і жінок.   

 

«Дівчачі» й «хлоп’ячі» предмети

Із вересня 2017 року в українській школі скасовано розподіл за статтю на уроках праці, коли дівчата займалися переважно домознавством, а хлопці набували технічних навичок. Навчальні програми, затверджені Міністерством освіти на науки України, максимально гендернонейтральні, в документах, розміщених на сайті http://osvita.ua/school/program вживаються фемінітиви.

Фактично ж у багатьох навчальних закладах розподіл за статтю з предметів «трудове навчання» або «технології», «фізична культура», «захист України» залишився. Серед причин освітяни називають брак вчителів, особливо у сільській місцевості, та зізнаються, що спрацьовує інерційність мислення, коли діють традиційно, бо «так було завжди».

– Усе залежить і від наповнюваності класів, – розповідає голова Киїнської ОТГ Андрій Головач. – Якщо учнів понад 27 осіб, їх розподіляють на дві групи, бо таку кількість осіб навчити неможливо.

На цій посаді він – із жовтня минулого року, раніше був директором Трисвятськослобідської школи Киїнської громади. Каже, що за весь час роботи пам’ятає лише один клас, де дівчата і хлопці навчалися разом. Такого, щоб, наприклад, хлопець виявив бажання куховарити, а дівчина – працювати на токарному верстаті, у його практиці не було.

Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класів) враховує гендерну складову. У навчальних модулях «Волейбол», «Баскетбол», «Вправи з гирями» та інших вказано нормативи для хлопців і дівчат. Щоправда, для хлопців – трохи вищі.

– Я викладаю ритміку у першокласників чернігівської школи № 3, – розповідає вчителька фізичної культури Тетяна Кислиця. – Цей предмет впроваджений за програмою Нової української школи. І дівчата, й хлопці займаються на одному рівні, ніякого розподілу немає.

Випускник Киїнської школи Юрій Бешун вишиває бісером і готує чудові кондитерські вироби, наразі набуває професії пекаря в Чернігівському центрі професійно-технічної освіти № 16.

– У нашій Киїнській школі на уроках із трудового навчання хлопців і дівчат розподіляли до десятого класу, – каже хлопець. – А потім навчалися разом, вивчали швацький дизайн.

Він розповідає, що вишивати бісером навчився сам і ніколи не соромився, що це начебто «дівчача справа», друзі й знайомі у захваті, що має таке захоплення.

 

На підручники, посібники, освітні програми чекає анти дискримінаційна експертиза

«Серед 35 розглянутих навчальних посібників для ЗОШ більшість є переважно гендерно нечутливими й стереотипізованими. Майже в усіх текстах підручників більшість персонажів, герої – чоловіки або хлопчики. Проаналізований методичний апарат деяких підручників для старшої школи є гендерно нейтральним, оскільки здебільшого надає учням можливість обирати тему висловлювання. Аналіз ілюстративних матеріалів засвідчує велику кількість гендерностереотипізованих малюнків». Такий висновок зробила кандидатка філософських наук, доцентка Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка Олена Луценко у статті «Студентська гендерна експертиза навчальних посібників як складова гендерної фахової підготовки і засіб впровадження гендерної рівності у навчальний процес ВНЗ». Серед опрацьованих підручників – «Сходинки»: буквар-читанка для першого класу трирічної початкової школи  І. О. Білого; Математика: підручник для 5 класу, А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський; Українська література: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів, Г. Семенюк, М. Ткачук, О. Слоньовська, Р. Гром’як, Л. Вашків, Н. Плетенчук.

Рік видання багатьох підручників – від 2006, тобто коли гендерні питання в Україні ще не набули ваги. Про зміни в державній політиці та суспільстві говорила ексміністерка Лілія Гриневич на Другому Українському Жіночому Конгресі, що відбувся у грудні 2018 року. «Ще буквально кілька років тому чоловіки як виконавці певних професій згадувалися у підручниках утричі частіше, ніж жінки.  От уявіть собі тільки: в реальному світі й жінки, і чоловіки залучені до певних професій, а у підручниках чомусь спостерігалося чоловіче домінування. Понад 90 % професій, пов’язаних з фізичною працею, та 70 % «розумових» професій на сторінках підручників «виконувалися» чоловіками. Це і є гендерні стереотипи в дії. Антидискримінаційна експертиза підручників, що була започаткована 2016-го, почала вирівнювати зазначений дисбаланс, як і інші стереотипні меседжі», – зазначила вона.

Наразі, за словами вже нового очільника Міністерства освіти та науки України Сергія Шкарлета, в питаннях дотримання гендерної рівності у сфері освіти є суттєві зрушення.

11 вересня минулого року Україні надали офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх. «Стереотипи про роль жінок і чоловіків мають змінитися, починаючи зі сфери освіти. Саме тому МОН є одним із суб’єктів міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” і виконує зобов’язання з утвердження гендерної рівності», – зазначає Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет (https://mon.gov.ua/ua/news/mon-vikonuye-zobovyazannya-v-mezhah-mizhnarodnoyi-iniciativi-partnerstvo-biarric-z-utverdzhennya-gendernoyi-rivnosti-sergij-shkarlet).

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» Міністерство освіти і науки забезпечує проведення експертизи освітніх програм, підручників та навчальних посібників для закладів освіти щодо відповідності принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Із 2018/2019 навчального року в закладах загальної середньої освіти вивчається курс «Громадянська освіта». Відповідно до програми учні ознайомлюються з такими поняттями як дискримінація, гендерна рівність, трансформація моделей сім’ї тощо.

 

Зміни є. Поступові

Працівники управління Державної служби якості освіти у Чернігівській області на чолі з начальницею Тетяною Маханьковою та освітні експерти й експертки нещодавно пройшли антидискримінаційне навчання у Центрі гендерної культури, що в Харкові.

– Була надзвичайно цікаво й корисно. Пропрацювавши багато років у навчальних закладах, на деякі речі ми просто не звертали уваги, – розповідає Тетяна Маханькова.

Раніше вона очолювала відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації. Каже, напередодні нового навчального року зазвичай навіть санітарні приміщення для хлопців та дівчат (вбиральні, кімнати, де перевдягаються на уроки фізичної культури) фарбувалися в різні кольори. А на стендах, плакатах, що використовувалися для наочності, а також у навчальних класах, й досі дівчат часто зображують із квітами, хлопців – із м’ячем.

Однак зауважує, що під час впровадження у Чернігівському районі першого етапу освітньої реформи – «Нової української школи» – подібного вже не спостерігалося.

– Обладнання, меблі, дидактичні матеріали, навіть конструктори, які закуповували коштом держави, не розрізнялися за принципом «синє-червоне», – розповідає. – Були абсолютно однакові для учнів та учениць.

Державна служба якості освіти працює не так давно, у критеріях оцінювання якості освіти гендерна складова не врахована. Та, за словами Тетяни Маханькової, зміни постійно вносяться, можливо, невдовзі дискримінація за статтю стане одним із критеріїв оцінювання роботи педагогів сучасної української школи.

Рік за роком гендерні стереотипи в сучасній школі все більше набувають рудиментарних ознак. Цілеспрямована державна політика плюс активна діяльність громадянського суспільства потроху змінюють свідомість молодих українців і українок.

Наталія БУШАЙ

 

 

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews