Зі зверненням до народних обранців звернулися Чернігівська районна ветеранська організація та профспілка КНП «Чернігівська ЦРЛ». Просять ініціювати внесення змін у Закон України № 1009-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Лише так, на їхню думку, можна зберегти районні лікарні України й, зокрема, Чернігівську ЦРЛ.

Нагадаємо, що «НК» вже писав. Згідно з Законом, до 1 липня медичні заклади, розташовані на території громади, треба передати їй у власність. Оскільки Чернігівська ЦРЛ знаходиться на землях м. Чернігів, її зобов’язані передати на баланс міста. Якою буде подальша доля закладу та майже 600 працівників, невідомо.

Працівники лікарні, деякі депутати районної ради, а над усе громадськість Чернігівського району стурбовані, що депутати вже Чернігівської міської ради можуть просто закрити районну лікарню, посилаючись на те, що послуги надаватимуть інші медичні заклади Чернігова. Відтак 570 працівників, із яких сто лікарів, можуть невдовзі залишитися без роботи, а жителі сільських територій бути обмежені в медичних послугах.

Повний текст звернення було озвучено під час робочої зустрічі активу Чернігівської районної ветеранської організації, яку очолює Анатолій Скуратович, виконуючої обов’язки голови Чернігівської районної державної адміністрації Лариси Юрченко, заступника голови Чернігівської районної ради Василя Леоненка, керівників медичних закладів, представників територіальних громад, депутатів Чернігівської районної ради від фракцій «За майбутнє», «Батьківщина», «Наш край», «Європейська солідарність» та інших осіб.

«Чернігівська районна лікарня не потрібна місту, але потрібна жителям Чернігівського району» – звучало у зверненні.

За словами генерального директора Чернігівської ЦРЛ Дмитра Руденка, фінансування закладу відбувається на 89% коштом Національної служби здоров’я, торік було укладено договори на вісім пакетів послуг. 11 млн гривень було виділено з районного бюджету (а фактично – з місцевих бюджетів ОТГ), переважно використані на оплату за енергоносії та реконструкцію закладу для надання допомоги хворим, інфікованим Ковід-19.

Чернігівська ЦРЛ, до речі, була визнана лікарнею так званої «першої хвилі», куди доставлялися ковідівські пацієнти, було підготовлено спеціальні бокси, налагоджено централізовану подачу кисню та розгорнуто додаткові ліжко-місця в переобладнаних відділеннях. Тривалий час заклад добивався, аби Національна служба здоров’я України уклала договори на оплату за цю допомогу, зрештою кошти медики отримали.

Учасники засідання одноголосно підтримали звернення й висловили свою думку. Наводимо кілька цитат тих, хто мав слово.

Микола БОЙКАЧОВ, с. Снов’янка, Киселівська ОТГ:

– Наша лікарня – специфічний заклад. Сюди приїжджають люди з периферії, добираються, хто як може, та всім надають допомогу. Інформацію про можливе закриття закладу сприйняли агресивно. Якщо у нас будуть забирати лікарню, будуть протести.

Сергій СИДОРЕНКО, заступник голови Чернігівської районної ветеранської організації, житель м. Чернігів:

– Послугами лікарів Чернігівської ЦРЛ скористався випадково. Стало зле, зайшов, аби виміряли тиск. Ті зробили ЕКГ, виявилося, що справа набагато серйозніша, одразу викликали каталку й мене госпіталізували. Попри те, що чернігівець. Таке ставлення до простої людини, як тут, мало де зустрінеш. Якщо дозволимо передати заклад місту, це буде злочин.

Петро БІЛИК, голова Гончарівської первинної ветеранської організації:

–  Це черговий удар по наших ветеранах. Треба всім об’єднатися і зробити усе, аби заклад працював.

Андрій ТРЕБУХ, депутат Чернігівської районної ради, голова фракції «За майбутнє»:

– Варто діяти винятково в правовому полі, де слово «хочу» не проходить. Ми можемо писати мільйони звернень, та якщо зміни не будуть внесені, ми нічого не зробимо.

Володимир БОБРУЙКО, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

– Єдиний шлях у такому випадку, – вживати заходи, аби було внесено зміни в Закон. До речі, за всі роки роботи нашого Центру, на адресу Чернігівської ЦРЛ скарг не надходило.

Олександр ЛАРЧЕНКО, депутат Чернігівської районної ради, голова фракції «Європейська солідарність»:

– Чернігівська ЦРЛ – це надбання всього Чернігівського району. Й стан справ викликає занепокоєння, адже ніхто не знає, що буде. У Статутах ЦРЛ і центру ПМСД є пункт про створення Наглядової ради, котра має певні повноваження. Я ініціюватиму, щоб такі ради були створені, а до їхнього складу увійшли представники ветеранських організацій.

Анатолій СКУРАТОВИЧ, голова Чернігівської районної ветеранської організації:

– Наше завдання – з’ясувати ставлення людей до цього питання. Потрібна лікарня чи ні, мають вирішувати люди.

Лариса ЮРЧЕНКО, в. о. Чернігівської РДА:

– Після укрупнення населення Чернігівського району становить понад 450 тисяч. У Чернігові – майже 286 тисяч. До того ж частина чернігівців обслуговуються в Чернігівській ЦРЛ. І хоча Закон № 1009 зобов’язує депутатів приймати відповідні рішення, може статися так, що для міського бюджету цей заклад стане великим навантаженням. З районного бюджету завжди виділялися кошти на оплату енергоносіїв цього комунального підприємства. Наразі я вдячна територіальним громадам Чернігівського району (в його колишніх межах), котрі передбачили у своїх бюджетах видатки для ЦРЛ. Щодо майбутнього закладу, то єдиний варіант – йти у правовому полі, звертатися до суб’єктів законодавчої ініціативи.

Звертаюся й до депутатів районної ради з проханням через свої партійні осередки донести до народних депутатів від Чернігівщини думку громадськості. Моя позиція – маємо цю лікарню зберегти для жителів Чернігівського району. Заклики й обурення ні до чого не призведуть. Діти треба спільно, послідовно, без зайвих емоційних нашарувань.

Організатори засідання зазначили, що з деякими народними депутатами вже відбулися розмови, проблематику озвучили. Чекаємо результатів.

Наталія БУШАЙ