Підприємства Чернігова та всієї України, які забезпечують жителів теплом, на початку 2021 року перебувають під «дамоколовим мечем» доведення їх до штучного банкрутства. Цей меч – їх величезні борги перед НАК «Нафтогаз», накопичені за багато років внаслідок розбалансованості тарифних рішень на рівні держави. Постійно відбуваються спроби і в будь-який момент може розпочатися фактичне стягнення цих боргів. Чернігів та його жителів це може поставити перед вибором: або люди залишаються без тепла, або громада муситиме забирати ці борги приватних компаній на себе. А міський бюджет Чернігова таких ресурсів не має.

Про ці загрози вкотре нагадав чернігівський міський голова Владислав Атрошенко під час розширеної наради в Чернігівській міській раді 12 січня. Оскільки заручниками такої ситуації стали по всій країні фактично всі підприємства, що залежать від державного тарифоутворення – це загроза для існування самої України, вважає очільник Чернігова.

– Я просто змушений звертатися до СБУ, бо в мене ще є остання надія, що вона донесе важливість цих питань до відповідальних осіб держави. Бо практика показує, що профільні міністри або не розуміють, або не хочуть розуміти, або їм не дають побачити важливість цих питань, – зазначив він.

Тарифна політика держави в галузі теплової генерації роками не містить у собі економічної логіки. Через невідшкодування державою різниці в тарифах, пов’язаної зі здорожчанням складових і відсутністю перерахунку, напрацьовуються сотні мільйонів боргів. Ці вимушені борги ведуть до несвоєчасного розрахунку з НАК «Нафтогаз», а воно нараховує штрафи та пені. Генеруючі підприємства постійно ризикують не отримати чергові ліміти на газ і просто зупинитися.

– На будь-який момент часу в кредиторів є право призупинити діяльність цих підприємств.

Наприклад, облтеплокомуненерго при існуючих боргах приблизно 479 мільйонів за 2020 рік напрацювало ще мінус 150 мільйонів гривень обігових коштів. Міський голова зачитав інформаційну довідку підприємства, де йшлося, що нині воно працює за тарифами 2017 року. Останнє коригування було у 2019-му – лише за складовою вартості газу, але не враховуючи здорожчання електроенергії, мінімальної зарплати та інших складових. Того ж року набув чинності й новий закон «Про житлово-комунальні послуги» з новим порядком формування тарифу та організації відносин зі споживачами. Він нині коригується НКРЕКП, але майже неможливий до застосування. Водночас зміни, які б спростили перехід до цього механізму, вже понад півтора місяця очікують підпису Президента. Якщо до кінця опалювального сезону компанія за ним не запрацює – це ще сотні мільйонів гривень збитків.

У непростих умовах не тільки це підприємство. Так ТЕЦ, що генерує тепло та електроенергію, має майже 400 мільйонів гривень сумарної заборгованості енергоринку та споживачів.

«Чернігівводоканал» за рік неузгодженості тарифу втратив 48 мільйонів гривень. Це – чималі кошти для такого надавача послуг.

За словами Владислава Атрошенка, так підприємства по всій країні доводяться до банкрутства, а сама галузь – до кризи. Із вирішенням цієї ситуації керівництво країни тягнути далі не може.

Тарифи і регулювання сфери електроенергетики, тепло- і водопостачання – це компетенція держави. І якось вплинути чи вирішити проблему самостійно на місцях – нереально. Тому відповідні листи з поясненнями та розрахунками, які склали теплогенеруючі компанії, Владислав Атрошенко доручив направити до СБУ і вкотре – до Уряду, аби питання нарешті зрушило з мертвої точки.

Пресслужба Чернігівської міської ради