У Срібному та селі Никонівка Прилуцького району побували співробітник чернігівського регіонального представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Горобець та голова правління громадської організації «Українська Ініціатива» Юрій Косенко. Мета візиту – культурно-просвітницька акція, під час якої звернули увагу на деякі проблеми.

Перше, що викликало, м’яко кажучи, здивування, так це підбір видань на книжковій виставці про Другу світову війну в центральній бібліотеці селища. Не говорячи вже про їх зміст, обкладинка однієї з них демонструвала так звану «георгіївську стрічку». Нагадаємо, що з 2017 року публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення заборонено Законом України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки».

Слід розуміти, що книжкова виставка – це спеціальне привернення уваги читача до конкретних книг, рекомендація від бібліотеки їх прочитати. У фондах бібліотеки може знаходитися широкий спектр літератури, але спеціально популяризувати читацькому загалу варто лише таку, що відповідає державній політиці національної пам’яті, національної безпеки та оборони.

На в’їзді в село Никонівка, де народився Михайло Івченко, батько української письменниці Лесі Оленко, авторки талановитої та правдивої повісті про Другу світову війну «Зелені дні», на офіційному дорожньому знаку вказано назву населеного пункту як «Ніконівка». Тобто написанр по-російські, але українськими літерами.

Місцевий Будинок культури прикрашає меморіальна дошка, яка повідомляє, що будівля споруджена на честь 50-ї річниці жовтневого перевороту та встановлення радянської влади. Іншими словами, на будинку українського закладу культури – публічне прославлення загарбання та окупація України більшовицьким агресором.

У самому Будинку культури на книжковій виставці представлені видання сучасних місцевих краєзнавців, в яких автори так відкрито й безапеляційно оспівують радянську владу, тобто злочинний комуністичний тоталітарний режим, що Юрій Косенко й Сергій Горобець змушені були визнати, що «такої похвальби людиноненависницькому режиму в незалежній Україні вже мало де можна побачити».

На питання та зауваження співробітниця закладу відповіла класичною фразою: «Це ж наша історія».

Представник Українського інституту національної пам’яті і керівник ГО «Українська Ініціатива» змушені були пояснити сутність порушень вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а Сергій Горобець навіть подарував примірник друкованого тексту цього Закону для практичного використання…

У Никонівці обіцяли демонтувати цю меморіальну дошку з комуністичною символікою на фасаді Будинку культури та виправити помилки. Побачимо…

Разом із тим громадський діяч привернув увагу до іншого явища, якому не надають належного значення:

– Державний прапор біля Будинку культури скручений так, щоб не дуже майорів, немов приспущений (що означає траур).

Отже, на 30-му році незалежності навіть мимоволі побачене в населених пунктах селищної громади, що просто кинулося в очі без спеціальної мети, наштовхує до висновку щодо проблеми ідентичності окремих представників сфери культури й не тільки. Кожен громадянин України має чітко та однозначно усвідомлювати, що зміцнює, а що шкодить нашій країні. Він повинен розуміти власну відповідальність за її розвиток і безпеку, в тому числі й інформаційну, ідеологічну. Це – перша фундаментальна умова існування вільної, демократичної, незалежної держави. Тільки тоді ми успішно справимося з усіма проблемами та будемо успішними як державна нація.

За матеріалами Інституту національної пам’яті