Одинадцять навчальних закладів області вже пройшли таку нову процедуру комплексного зовнішнього оцінювання шкіл. Проводять її представники Державної служби якості освіти та незалежні освітні експерти – педагоги-практики, серед яких директори шкіл, їхні заступники, сертифіковані вчителі. Упродовж десяти років інституційний аудит мають пройти всі без винятку загальноосвітні навчальні заклади області.

Як свідчить практика, така перевірка не лякає педагогічні колективи. Про її особливості розповіла начальниця управління державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.

 

– Тетяно Михайлівно, розкажіть детальніше, що таке інституційний аудит? У чому його особливість? Чим відрізняється від перевірки?

– Мета кожної школи – стати якісною школою, де колектив і керівник підтримують вчителя, а учні хочуть вчитися. Допомогти закладам у цьому покликаний інституційний аудит – комплексне зовнішнє оцінювання роботи школи, мета його – підвищення якості освітньої діяльності.

Запроваджено новий процес оцінювання шкіл відповідно до Закону «Про освіту». Інституційний аудит розглядає діяльність закладу у взаємодії із засновником та місцевою громадою.

Оцінюють діяльність школи колеги-практики за єдиними для всіх закладів критеріями та індикаторами, що забезпечує об’єктивність та неупередженість. Зокрема, за всіма напрямками діяльності у чотирьох групах: освітнє середовище; педагогічна діяльність; система оцінювання учнів; управлінський процес, робота керівництва школи.

Важливою частиною аудиту є дослідження думки батьків, учнів та вчителів. Тому під час аудиту освітні експерти проводять їх анкетування для отримання інформації про діяльність закладу.

– Як часто школи мають проходити аудит? Й хто ініціює його проведення?

– Навчальні заклади мають пройти такий  аналіз освітніх процесів один раз на десять років. Позапланово – раз на два роки за зверненням директора школи чи місцевої влади (засновника школи) до Державної служби якості освіти.

Якщо батьки хочуть ініціювати інституційний аудит у школі, де навчаються їхні діти, вони мають звернутися до засновника – міської, селищної, сільської ради, до керівника або педагогічної ради школи  із відповідним запитом.

– Коли відбулися перші аудити в школах Чернігівщини? 

– У школах Чернігівщини інституційні аудити проходять із жовтня позаминулого року. На цей час освітні експерти оцінили якість освітнього процесу в одинадцяти закладах, із них – у шести школах Чернігівського району, одній Корюківського, двох закладах міста Ніжин та по одній у Чернігові та Прилуках. Серед перших – Чернігівський обласний ліцей обдарованої молоді, Ріпкинський опорний заклад, Великозліївська школа, Ріпкинська та Гончарівська гімназії. Під час карантину дозволялося проводити лише позапланові перевірки.

– Хто проводить аудит і як він власне відбувається?

– Оцінює роботу школи експертна група, до складу якої входять працівники управління якості освіти та освітні експерти – це досвідчені педагоги, які пройшли спеціальне навчання й сертифіковані для цієї діяльності, мають вищу кваліфікаційну категорію й досвід роботи не менше ніж п’ять років.

Експертна група вивчає діяльність закладу за чотирма напрямками. Освітнє середовище: експерти спостерігають, наскільки учням безпечно й комфортно у школі, чи створені комфортні умови для вчителів, як організоване харчування, облаштовані навчальні кабінети, яке в них є обладнання, чи створене у школі інклюзивне освітнє середовище тощо.

Система оцінювання учнів: аналізується, як вчителі оцінюють навчальні досягнення учнів. Педагогічна діяльність: експерти знайомляться з методами та формою роботи вчителів, зокрема, налагодженням дистанційного навчання, співпраці з учнями, чи займаються вчителі власним професійним розвитком тощо. Управлінські процеси: вивчається, що робить директор для розвитку школи.

У цьому році через карантинні обмеження Державна служба якості освіти практикує очно-дистанційну модель проведення інституційних аудитів. Декілька днів експерти працюють безпосередньо в закладі освіти, решту днів – вивчають освітні процеси дистанційно, долучаються  до онлайн-уроків.

– Скільки педагогів області пройшли навчання й можуть входити до експертних груп?

– Наразі на Чернігівщині до ста сертифікованих освітніх експертів. Назву кілька відомих в освітянському середовищі Чернігівського району прізвищ: Наталія Ігнатенко та Ірина Кондратюк з Анисівської ЗОШ, Валентина Теплуха, Віра Дерев’янко з Количівської ЗОШ (Іванівська громада); Лідія Гайдук із Киселівської ЗОШ, Оксана Кузьменко з Ковпитської гімназії та Олена Маслова, спеціалістка відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму М.-Коцюбинської ОТГ; Тетяна Козлик із Олишівської школи.

Щодо великого Чернігівського району, то освітніми експертами є Ірина Старченко, с. Лемеші Козелецької ОТГ; директорка Городнянського ліцею № 2 Світлана Хоменко; Лідія Тимошенко з смт Десна; Людмила Павленко, Тетяна Андреник, Валентина Сорока з Козелецької гімназії № 1; Наталія Корж, Наталія Могильна та Наталія Мальковець із Ріпкинської гімназії ім. С. Русової; директорка та її заступниця із Замглайського закладу Юлія Джола та Світлана Чучвага; Олександр Зеленський із Куликівки та багато інших.

– Цікаво, який кількісний склад комісії, що виїжджає в навчальний заклад, як довго триває інституційний аудит?

– Все залежить від кількості працівників навчального закладу. Там, де в колективі понад 50 осіб, перевірка триває 10 робочих днів, де менше – п’ять.

Зазвичай, у школі працює 4-6 експертів.  Вони не втручаються в освітній процес.  Експерти відвідують уроки, проводять опитування вчителів, учнів та їх батьків, вивчають шкільну документацію.

– Освітні експерти отримують заробітну плату за свою роботу? І, власне, на яких підставах можуть бути відсутні на робочому місці такий тривалий час?

– Законодавчо передбачено, що ця робота буде оплачуватися. Хоча фактично поки що члени комісії з інституційного аудиту отримують лише відрядження за основним місцем роботи. Є сподівання, що з 2022 року їхня робота оплачуватиметься.

– Чи кожен педагог, за бажанням, може стати освітнім експертом?

– Так, для цього треба зареєструватися на сайті Державної служби якості освіти України (посилання: https://forms.gle/Z4NzQCEm7Fk1YeeY9). Наразі триває навчання чергової групи освітніх експертів, яке розпочалося 24 травня.  

– Тетяно Михайлівно, наскільки я зрозуміла, навчальні заклади Чернігівщини, так би мовити, стали в чергу на інституційний аудит?

– Можна сказати й так. Наприклад, у Чернігівському районі в його колишніх межах першою висловила бажання пройти аудит Гончарівська гімназія, нещодавно він успішно завершився. Серед таких і Ріпкинська гімназія ім. Софії Русової.

– Чим пояснюється таке бажання пройти перевірку?

– Це не класична перевірка. Інституційний аудит містить дві складові: перевірка дотримання закладом освіти вимог чинного законодавства та оцінювання освітніх та управлінських процесів.

Директори шкіл зацікавлені побачити свою роботу під іншим кутом, так би мовити, стороннім оком. Фактично, це незалежне оцінювання, за результатом якого школа отримає висновки та рекомендації щодо поліпшення своєї діяльності за чотирма рівнями: високий, достатній, потребує покращення та низький. Буде прописано, що школі вдається добре, а що варто відкоригувати. Важливо, що  рекомендації – це не перелік недоліків, а практичні поради. Школа має право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту – враховувати поради або ні.

Рекомендації  надаються й засновнику. За відгуками тих, хто пройшов інституційний аудит, це корисна й цікава новація.

– А якщо виявлено порушення законодавства?

– У разі виявлення порушень законодавства, керівництву закладу дається рік на усунення. Якщо ж за визначений термін ці порушення не буде усунуто, документацію не приведено у відповідність до законодавства, ми можемо звертатися до засновників закладу з вимогою понизити ступінь закладу або ж змінити керівника.

– Але ж, будьмо відверті, до будь-чого можна підготуватися: підтягти «хвости», натренувати учнів, вимити, вилизати заклад…

– Одним із найважливіших методів вивчення освітнього середовища є спостереження – навчального процесу, поведінки учнів на уроці, харчування, навіть того, як вони поводяться в санітарних кімнатах. Крім того, що вивчається документація, йде анкетування вчителів, учнів, батьків. Навіть якщо директор розповідатиме, що в їдальні чудове й збалансоване меню, й це дійсно буде так упродовж п’яти днів перевірки, але в анкеті батьки та діти поскаржаться на якість харчування, це буде відображено у висновках. Тобто, описана вами схема не працює в нашому випадку.

– Тетяно Михайлівно, скажіть, чи можуть навчальні заклади контролювати якість своєї роботи за деякими критеріями? 

– Закон про освіту передбачає створення системи якості освіти у кожному закладі. Ми проводимо онлайн-семінари, навчаємо директорів як провести самооцінювання своєї діяльності за вказаними напрямками. На цей рік одинадцять навчальних закладів проходять інституційний аудит. Завдання нашого управління – щоб за десять років всі школи Чернігівщини була аудийовані.

– Чи можете озвучити, який рівень роботи демонструють навчальні заклади Чернігівщини. Чи хтось «потребує покращення»?

– До цього часу низький рівень не отримав жоден заклад. Щодо аудитованих, то високий рівень за педагогічною діяльністю отримав Чернігівський ліцей для обдарованої молоді. Відтак можна зробити висновок, що у нас всі школи надають якісну освіту, а згодом будуть працювати ще якісніше. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти триває.

Розмовляла Наталія Бушай